*****
Розчикрижу на шматки
Темні почуття,
А також лихі думки
І, немов сміття,
Викину їх в небуття,
Де лише пітьма
Ціле всесвіту життя
Простір обійма,
Щоб вони усі повік
Ні мене, ні тих,
З ким проводжу я свій вік,
Доки він не стих
Назавжди, скінчившись вмить,
Не терзали більш.
В цьому світі в щасті жить
Прагну я найбільш
І щоб інші жили в нім
Все своє життя.
Тож посію в душі всім
Світлі почуття,
Наче зерна золоті,
А також – думки,
Щоб тепер і в майбутті
Жили залюбки
Люди всі на світі цім.
В цьому ж сенс життя,
Хай до нього вже на нім
Більше вороття
Мать не буде жоден з нас,
Як життя мине
В неочікуваний час,
Бо лише одне
В кожного з нас в світі цім.
Більше не дано.
Тож на втіху всі живім,
Доки є воно!
Євген Ковальчук, 26. 03. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2025
автор: Євген Ковальчук