розчинися в пітьмі її "ні"_
прісно-сивої дикої жниці
ти - ніхто_ вперта лялька на спицях
що бреде по колючій стерні
із ключами від тисяч сердець
у тремтячих кігтистих руках_
<
на семи танцювати вітрах
нанівець звівши вічні догмати
в чорний пух білий сипати прах
сторінки книги смерті гортати
і з обличчям приреченця страти
виривати окремі навгад
<
маска долу_ під каптуром - ніч
спантеличені реготом свідки
йдуть в прийдешнє нікуди нізвідки
ласки божої праведний бич
закрутивши подвійну петлю
луснув поряд з рогатою тінню...
...іній щез_ оголивши зотління_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2025
автор: Ки Ба 1