Герметиком по шву війни,
по ранах душ… чи залікує?
Бальзам шукаю, тільки всує,
а ніч про мирні марить сни.
Та де той сон? «Шахедів» рев,
вбивають кулі в небі зорі,
куди не глянеш: сльози, горе,
останки спалених дерев,
мов ідоли стоять – корчі –
це душі знищеного лісу,
а поміж них гуляють біси
із «Z-етками» на рукаві.
26.02.25р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2025
автор: Микола Соболь