Жолудь - нездоланий, творчий плід самої природи.
Де його мета розвитися в дубове дерево.
І рушийна, найдорожча тут причина є життя.
Плід несе його в собі, яке рухає бережно...
Рухає в напрямку до справжнього велетня дуба.
Жолудь неусвідомлено хоче стати великим...
Красити собою землю, бути сильним і дужим,
Дивувати світ. Час утверджує миті й хвилини...
Форми насіння надає лиш доросле дерево,
Без якого неможливо утворення нового...
Із якого врешті-решт вийде сам красуньчик- жолудь!
Ось, який він! Проросте, проб'ється в світі Божому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: Маг Грінчук