Вже навіть тіні не бояться світла,
Порожні стіни наповняють сни,
Усі гріхи ввібрала праведна молитва,
А листя знову опадає восени.
Душа розплакавшись закрила свої очі,
За прощенням всі йдуть до сатани,
Для того, щоб здійснити новий злочин,
А листя знову опадає восени.
Ти знаєш, я б хотів усе змінити,
Щоб це не бачили ні доньки, ні сини,
Якби цей світ я міг б з нуля створити,
І тільки б листя опадало восени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: Малиновський