Кому потрібна ще одна війна, –
Запитую себе я знову й знову, –
Ціляє у живі серця вона,
Де місце для найвищої любові
До неньки і до матері-землі,
Де слід ти залишив і пуповину,
Тож боронити їх сам Бог звелів,
Аби не відчував пізніш провину.
О, де ж знайти для молитов слова,
Аби спинити війни на планеті,
Щоб не ридали мати і вдова,
І крила мали сироти для злету!
Війна і люди – смерті і життя,
Що поряд ходять не одне століття,
Тож попри все, навіки це затям:
Війна – це біль і сльози і жахіття!
23.02.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2025
автор: Ганна Верес