Жіночність і мужність сьогодні поєднуєш, жінко:
Годуєш дитину на сходах міських бомбосховищ,
Чи то камуфляж на тобі, а не модна кофтинка,
І зброя в руках, мов немає тут місця страхо́ві.
Ти мати, яка у молитві безсонної ночі?
Вдова, що роками незгойну оплакує втрату?
Пожежна ти? Муляр? Учителька? Різноробоча?
Ти біженка? Чи волонтер, що збирає донати?
Стандарти у вроди стрімкі, а життя швидкоплинне.
Та кожна із нас – мов цеглинка у Світобудові.
Безстрашна, стійка нині жінка, як вся Україна,
Що небо для роду свого прихилити готова.
Скарби із любові й добра у душі невичерпні,
Хоч губи у кров ще кусаєш від болю і ран тих.
Надія та віра відшукують сили й резерви –
Хай Бог буде поруч, жертовна та мудра Оранто!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2025
автор: Білоозерянська Чайка