Цар зібрав тисячу вельмож,
Наложниці лежать уздовж.
Йде велике застілля,
Завтра буде похмілля.
Сказав цар прине́сти посуд,
Він повівся на власний розсуд.
Золотий зі святого храму,
Внесли через велику браму.
З'явилась на стіні Божа рука,
Місто оточує глибока ріка.
Рука пише повільно напис,
Вавилоне, посилюй захист.
"Мене́" - Бог порахував дні царства,
"Теке́л" - Він зважив і цар легкий.
"Пере́с" - перси звільнять їх від рабства.
Бо цар взяв у руки посуд святий.
Затремтіли цареві но́ги,
Знак послали з неба бо́ги.
"Покличте мудрого пророка."
"Не допоможе стіна висока."
Тим часом ідуть війська Кіра,
Їх цікавить велич і свята віра.
Вони висушують велику річку,
Ніч. Тримають солдати свічку.
Ввійшли солдати у палац,
Простягнув меч злий палач.
Чаша упала з рук царя, дивина́!
Червона розлилася рідина́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2025
автор: Мудрий вітер