Комусь минуле більш важливе ніж майбутнє
Чомусь тримаються за нього із останніх сил
Але насправді не було воно і досить смутнє
Якщо залишилось позаду, то розвій той пил
Не зрозуміло, що думки тримає в тім болоті
Любов собача, що напевно вже пройшла?
Але ж зовсім не та монета вже на розвороті
Бо нас забрала звідти доля точно не з проста
Залежність машинальна здається вже смішною
Та точно знаємо не нашим особистим все було
І те, що ми пройшли стає при спогадах стіною
Що знову не дає з болота вилізти і заважа давно
Залежати від спогадів про молодість не треба
У кожного моменти є які хотілося б згадати
Бо думка про майбутнє наша основна потреба
Тому стіну з минулим треба взяти й подолати
Нове, щоб будувати, треба жить лише в новому
І зрозуміти, спогад не поверне нам буле життя
Лиш ближнім принесе моральну перевтому
Чужі нікому не потрібні гори спогадів, - сміття
Потрібно будувати те, чого насправді ми бажаєм
Та думати про зараз, завтра те, що там чекає нас
Не обертатися назад, бо там уже давно все знаєм
Бо скоро зможемо побачити, що нам готує час
Важливий крок новий, його потрібно вже робити
Стира минуле наше не даремно доля увесь час
Відкрити очі треба, а не в мріях пережитків жити
Вогонь надії на майбутнє в спогадах, щоб не погас
22.02.2025 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2025
автор: Ярослав Яресько