Доро́слі не хо́дять за ру́ку?
Ну що тим доро́слим розлу́ка.
Хіба́ вони́ - зно́ву як діти?
За ру́ку - це тре́ба умі́ти.
В діте́й все відве́рто і про́сто,
Обра́за мине́ за хвили́ну.
В доро́слих – обі́́йми і то́сти,
І ча́сто усе це вітри́нно …
Як ру́ки ці хто́сь розрива́є,
Спино́ю до ни́х поверни́ся.
Чому́сь як від рук утіка́єш?
Якщо́ поспіша́єш? Насни́ся …
В обі́ймах трима́ю Вам ру́ку.
Це скарб, подару́нок для ме́не,
Здається, що на́че на сце́ні
Серде́чну вивча́ю нау́ку …
Доро́слі теж хо́дять за ру́ку.
Болю́ча доро́слим розлу́ка.
Бува́є, стаю́ть на́че ді́ти.
Ну як цьо́му не пораді́ти?!
[i]Присутня допомога SUNO[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2025
автор: Дружня рука