[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WIkx7QGyWD0[/youtube]
Мій милий, рідненький, так хочеться жити,
Кохать до безтями і вірно любити,
Проводити дні та всі ночі з тобою,
Та тільки вмиваюсь гіркою сльозою.
Від горя не бачу я білого світу...
Бо як із полону тебе повернути?
Де зараз ти, рідний, - одна невідомість,
Лиш дні у чеканні я маю натомість,
І лише неспокій, і лише тривоги..
Коли ж, мій рідненький, чекати додому?
До те́бе летіла б на крилах пташиних,
Крильми від біди затулила б, мій милий.
Та тільки не знаю: тебе́ де шукати?
Від горя вся сива зробилася мати,
Схилилася постать старенька у батька,
Вже вилили сліз за тобою багацько.
Та вірю і знаю: вернешся додому,
Коли ж то все бу́де - лиш Богу відомо.
Я Господу молюсь і слізно благаю:
Хай Ангел-Хранитель тебе вберігає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2025
автор: Ольга Калина