Демон рахує:
один - ти без ніг,
два - без великих надій,
три - взагалі не живий,
але ти сам завинив.
Демон каже:
подякуй мені!
я для тебе вибір зробив,
чи померти у сні,
чи посеред дня надворі
Демон сміється:
а що ти хотів?
без мене цінувати не вмів
це я тебе всього навчив
ще скажи,що я не правий.
Демон забув:
що прийде той час
колінця його зламаються враз,
голова висітиме на стовпі
і він більше нічого не скаже мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2025
автор: Sofi Remen