Живу повільно, в економ режимі...
Хочь каву зранку вже давно не п'ю,
Та відчуваю - будемо щасливі,
Хай навіть трошки меньше в нас вогню.
Парю, як пташка, шо тримає вітер.
Не витрачаю нерви...
А в думки
Ловлю неперевершений епітет
З чарівних мрій - бездонної ріки.
І насолода кожної клітини
Неначе світло, чи глибокий вдих -
Не знаю назви,
Може щось з латини?
Або натхнення із світів тонких?
А "білий шум" новин лишу за кадром.
Відчую серцем, чим хворіє світ.
Все іноді простише,
Хочь і складно.
Порожнім балачкам палкий привіт!
22.02.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2025
автор: Наталі Рибальська