Що в ньому кричало гримасою болю…


Що  в  ньому  кричало  гримасою  болю?
Щось  з  нього  виймало,  поранену  волю
Щось  в  ньому  волало,  ховаючи  намір
Щось  таке,  голосніше  за  гамір...
Щось  в  ньому  жило  міцне,  руйнівливе  
Щось  нищило  мить  його  й  кожну  хвилину
Щось  рвало  думки  його,  кидаючи  в  простір
Масу  зізнань  і  прохань  наосліп...
Що  в  ньому  кричало  гримасою  болю!
Що  поламало  його  хитку  волю
Що  з  нього  лишиться  за  декілька  митей
Слова,  що  не  можуть  його  не  убити...

Хтось  в  ньому  поставив  свій  тяжкий  автограф  
Хтось  прописав  йому  шлях,  вбивши  обрій
Хтось  поламав  хитку  надбудову  
Мову  забрав  його,  забрав  його  долю...

І  серед  тиш  портів  та  вокзалів
Готелів,  столиць  і  решти  печалей
Він  бачить  лише  минуле  з  собою
Коли  життя,  видавалось  рікою...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2025
автор: Андрій Булакевич