*****
Доки крутиться Земля,
Доки світить сонце
Ясне в небі іздаля
У моє віконце
Й силою мене сповня,
Щоби далі жити,
Я на світі цім щодня,
Де б не був, творити
Буду те, що вмію я,
Що мені вдається,
Хай і доленька моя
Часом видається
Нелегкою у житті,
Та я не здаюся
І не буду в майбутті.
З нею я борюся,
Докладаючи своїх
Сил, які я маю,
Не шкодуючи всіх їх.
Ними я здолаю
Всяку бідоньку на цім
Світі непростому,
Що мені в житті земнім
Стрілася на ньому.
Я біді не дам повік,
Щоб мене здолала,
Щоб лиш мучивсь я весь вік,
Як би не бажала.
Адже народивсь я в мить,
Що давно минула,
Щоб щасливо в світі жить,
Доки не замкнулась
Брама життьова моя
В мить чи дня, чи ночі,
Доки не заплющив я
Враз навіки очі.
Євген Ковальчук, 23. 03. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2025
автор: Євген Ковальчук