Залюби свої рани -
Нагодуй теплим чаєм,
Одягнися у місто.
Як перлини в намисто,
Всі думки назбирались!
І засяяло сонце
На пожовклому клені,
І насіння у жмені
Розпорошено вітром,
Голубами все зʼїто
І дощами полито,
Проросте у наступних
Інкарнаціях, може…
Бог тобі допоможе
Перетерти те жито
І зварити варення
З соковитої вишні,
І розквітнути пишно
У своєму острозі.
Ти не стій на порозі.
Йди на вулиці -
Вітер розчищає дороги
І розвіює хмари.
То було все не марно -
То були лише сходи,
Щоб розкрилося серце,
Щоб душа не дрімала,
Щоб прокинулась, встала
І знайшла шлях додому.
10.02.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2025
автор: Квiтка