***
Гладжу шкіру звіра
По імені Океан,
Що біля моїх ніг
Розлігся тихо,
А поруч сидить -- каганцем,
Думка,
Яка не хоче камінь взяти
Для того вогню,
Що може є лихо,
Бо там на небі пульсують
В достатку людських душ
Двері переходу,
Коли прийшов Вік новий
В тіло кожного з ходу
І... не важно, чи готові
Ми бути пожертвами
Раді тому,
Що нас відкриває,
Коли у кожного голові
Серцем у відкриттях
Нове проростає,
Що є лише початок,
Як погляд у зміни життя
Без страху того -- втраченим,
Як ніщо,
Коли у загальному стаємо
Одним --
Найбільш важливим,
Із народження -- в утвердження...
На березі Океану
Пізнання
Кожен з нас -- світить
Маяком, іншим, що йдуть
В імлі,
Поволі обдираючись
Від облуди --
Бажанням возкресити
Свої вічно святі
Душі,
Не тільки в собі...
____________________________
20.02.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2025
автор: MAX-SABAREN