Неправда, я люблю людей
І гордістю не осліпилась.
І біль, і радість з їх грудей
На долі і моїй відбились.
І буде чужості відбій,
Пройде приплив нерозуміння.
Лиш, світе, мудрістю повій,
Лиш, доле, зло усе відсій,
Лиш, віку мій, не шли старіння.
08.08.1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2025
автор: Людмила Коломоєць