Напружено вдивлялась ліхтарями
В моє обличчя вулиця крізь ніч
Туману пасма, хлюпіт під ногами
Негода розповзлася навсібіч.
Старі дерева мовчки сиротіли,
Ні сніжних шапок, ні зелених шат,
Віття похмурого чорніли стріли -
Химери, що затіяли парад.
Імла накрила місто і чекала,
І вітерець грайливий десь пропав,
Пітьми спускала тихо покривало,
Царівна-ніч, на невеликий став.
В старому парку панувала тиша,
Така, неначе зараз вдарить грім,
Людина у цій тиші стала лишня,
І вже нікого в парку тім старім...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2025
автор: Віталій Гречка