зримо —
«нашою очію»…
а ходив хтось до храму,
а за шлейкою Отчою? —
Схилами білою чаші —
чаша ж
з двома
білими ручками
на дні аж сліпучості білої —…
та схилами — діти! —
море їх —
мов би руді комахи
червоні комахи
ще різнокольорові —
у кольорових же "ночвах"
зовсім в круглих
в пластмасових "тазиках"
різнокольорові мчаться
та все разом — навчаються
задом наперед
вниз головою
одиниці навіть на санках
ніби п’ють енергію
правильно — і лежачи
нахильці —
й навсидячки — прошивають
біле
і —
вниз
і правлячись кольором — піднімаються
і підбіжать —
біжать догори! — сотні з них розвиваються
ноги хребтам все — розказують
але
хто там питається
сотні летять все назустріч
аж упиваються
Боже! хмар —
нема
небо сміється
видивляється архітектурними «качанами» —
строгими і
золотими «кукурудзяними»
що і підуть віками
бо ведуть все в діло!
а діло це просто в дітях!
все зростає в дітях
які сміються:
та живо змінюйтесь!
За Богом й за храмами –
діло не стане…
посмішка прийде! —
Та самі змінюйтесь
Як цього разу…
Лижниця-середньокласниця:
«Неможливо кататись —
стільки народу!!»
для нас —діти,
для підлітків — народ це…
з нашої вроди!
то на чотирбоки дивитися і в себе самого —
це вже старшим!!
Та самі змінюйтесь
Як цього разу…
бо навколо стадіону білого —
з двома ручками
просто каша гаряча — наших.
Гаряча!
Все варив — і тепер — доварюю!
Бог всіх — супроводжує.
Тож — все й всіх бачить!!
Лижниця-отроковиця, — а в руках схрещені лижі:
«Неможливо кататись —
стільки народу!!»
Серця веселі – прямо — гарячі!!
18.02.2025,
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович