Все далі у глибину уходить наше коріння...
У невідомість, у темінь, у тісноту мислення.
Їм, напівзрячим, там просторніше і без проміння,
Чим тут на вогненому світлі, як Господь повелів...
Завзяття - славна людська ціна серед довгих століть,
Душа пращурів вривається у безголосий прах,
Напівглухий, якому затишніше в сирій землі,
Чим на поверхні тут, під небом, на громових вітрах.
Невже мирське життя - облуда! Людський зламали рай.
І наче шашіль сьогодні точать владні люд земний.
Чи привітає доля нас!? Чи зітхне наш рідний край,
Чи стихнуть тут страдання, війни, чи прийде мир міцний!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2025
автор: Маг Грінчук