єнот-вигнанець
розсікає чорно-білим жезлом свого хвоста
нерегульовані течії ночі
він має закласти нову нору,
обнести її камінням і хмизом,
вирити чорний хід зі спокою у неспокій
стільки всього було:
нічні обшуки під повіками,
каліграфічне переписування слідами слідів,
перенесення ваги тіла на
невагомість попутного вітру
при бігові по шарудливому листю
нюшить в розколині липи
недопиту пивну бляшанку
ніби залишену кимось з наміром
споїти і так цирозний місяць
що зазирає з якоюсь послужливістю
з якою визирає йому назустріч
із шахти горлянки велике Мо’
ось
вже першим камінчиком з єнотового хребта
покотилась нова домівка
03.11.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2025
автор: Тарас Яресько