А та сте́жка під вербою
Де зустрілися з тобою
У очах твоїх любо́ві
Ціле волошко́ве поле
Похилилась та верба
Я казала Боже збав
Та ти сни мої забрав
Зачепило як ніколи
Твої очі мов воло́шки
А я закохалась трошки
А я втратила весь спокій
У очах твоїх глибоких
І тепер коли ти поряд
Знов і знов ло́влю твій погляд
Без них ди́хати не хочу
Так ті милі сині очі
Ох і ве́рба, ох лоза
В серці грім, в душі́ гроза
Ти на вушко розказав
Що тобі́ теж мила я
Я твій по́гляд бачу всюди
Ба́йдуже що скажуть люди
Я сказала будь що буде
Я тепер уся твоя
Твої очі мов волошки
А я закохалась трошки
А я втратила весь спокій
У очах твоїх глибоких
І тепер коли ти поряд
Знов і знов лювлю твій погляд
Без них дихати не хочу
Так ті милі сині очі
Море ко́лосків пшениці
Крижана вода в криниці
А ти встиг мені насниться
І кудись всі зникли сни
В полі сти́гне жовте жито
Про любов мені скажи ти
Як тепер без тебе жити
Розкажи і поясни
Твої очі мов волошки
А я закохалась трошки
А я втратила весь спокій
У очах твоїх глибоких
І тепер коли ти поряд
Знов і знов лювлю твій погляд
Без них дихати не хочу
Так ті милі сині очі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2025
автор: MC_Yorick