Вуста й очі марніють,
Чахне серце з журби.
Лиш ворони жирніють
І знаходять скарби.
І кричать крук до крука -
Чорне лихо несуть,
Сум, печаль і розруху -
Це їх символ і суть.
Ще й кружлять над полями,
Де кривавий бенкет,
Де окопи та ями,
І яри від ракет...
Козаки всю навалу
Плюндрували під дих.
Несли Волю і Славу
У серцях молодих.
Ми - насліддя козаче
На дзірки розтрощим
Всіх потворів відьмачих,
Яких ворон створив.
Начувайся, мій враже,
Не жирніти тобі!
Буде так, як Бог скаже.
Вічно будеш в журбі!
16.02.2025р. 18-26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2025
автор: НАСТУРЦІЯ