***
За вікном осяйно: ніби голуб миру
прикриває світ наш від війни, а ти
смуток в серці носиш... Сніг упав допіру!
Свіжістю окрасив землю і хати.
О, дерев багатство у зимовій скруті!
В їхніх соках - наша вічна ДНК.
Ми - єдиний стовбур, коренем прикуті
до своєї долі, а вона гірка.
І тремтить у висі пісня білодзвінна,
і лунає тонко у душі гобой.
В нелюда на думці – війни, війни, війни…
А у тебе віра: Бог – це є Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2025
автор: Надія Позняк