Ти - пробач мені. що тебе я кохаю...
І не можу з серця відпустити.
Вечорами, як зірку з неба чекаю,
Щоб тебе у снах знову зустріти.
Пролетіли роки, стільки весен і літ,
Не можу тебе ніяк забути.
Нагадує про тебе весна - білий цвіт
В очі віє вітер місяць лютий.
А не склалося життя у нас з тобою,
Я не можу тебе розлюбити.
А молоді роки сплили за водою,
Я не можу інших полюбити.
Ходжу без пари, як лебідь без лебідки
Зима снігами наш сад замела .
А роки, як ніжні пелюстки у квітки
Згоріли ,як цвіт без сонця тепла .
Пробач, що не зумів тебе захистити,
І за сльози, що лила ночами.
Що не вмів я небо тобі нахилити
Люта зима була поміж нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2025
автор: Чайківчанка