Хто у житті кохав хоч раз,
В обіймах тіло мліло,
П’янів від найніжніших фраз,
В кім серце шаленіло,
Той особливий смак пізнав –
Себе відчув щасливим.
В тім поселилася весна,
Чи юний ти, чи сивий.
Кохання – дивне почуття –
Це нагорода Божа,
Що кличе душу до звитяг
І серденько тривожить.
Із ним крилатий ти стаєш,
А чи рабом довіку,
Готовий і життя своє,
І все віддать без ліку.
Кохання й розум – два крила,
Політ аби тримати.
Ця істина і є, й була.
Не смій же їх ламати!
14.02.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2025
автор: Ганна Верес