На свято долю запросила
На свято долю запросила.
В той день же, скликала гостей.
Себе, як крилами носила,
в надії радісних вістей.
Спочатку доленька дрімала
і очі мружила свої.
І раптом радо прозвучало:
"Як на вокзалі ми стоїм!
Приходять друзі, знов розлука -
спішать на потяги свої...
Одна лише незмінна штука ,
це чесні послуги мої".
Судьбу на празник пригласила
Судьбу на праздник пригласила.
В тот день был по́лон дом гостей...
Металась я, что было силы,
Ждала весомых новостей.
Судьба, дремавшая сначала,
Прищурив чуть свои глаза,
Нежда́нно весело сказала:
– Вот это жизнь! Сплошной вокзал!
Друзья приходят, расстаются,
Спешат успеть на поезда́...
В том лиц мельканьи остаюсь я
Одна с тобою навсегда.
Anna Stepanuk Kyiv Ukraine.
14.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2025
автор: Олександр Холденко