В осніжену сторінку самоти
Лягає слід мого тепла і слова.
Він білий світ оберне в кольоровий,
Де поміж фарб написано: " Лети!".
Через неспокій,сумніви та страх,
Лети до мене,безпритульна пташко,
Пізнать себе. І,хай це буде важко,
Ми самоту залишимо в снігах.
І буде злет крізь крони верховіть
Німих дерев,що вже зайшлися соком.
Котрусь з бруньок торкнемо ненароком -
Втамуєм спрагу, де жага зорить.
Ще сипле сніг на шпальту самоти
Завія долі. Небо білить світ.
Лишилась мить -і ляже теплий слід,
Де поміж фарб написано : "Лети!".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2025
автор: Вадим Димофф