Якщо до мети ти хочеш дійти,
Тоді про відхід можеш забути,
Не буде кому тобі помогти,
Іди лиш вперед, щоб не звернути.
Вогонь хай горить у серці твоїм.
Весь шлях свій пройди, покинувши дім,
Та сміло рушай, забувши про страх,
Хай віра твоя подужає шлях.
Ти бачиш: мости палають вогнем,
Відрізавши всі можливі шляхи?
Не повертайся туди, де гріхи,
Так вирішиш ти багато проблем.
Ти майже прийшов – є біль у ногах
І близько мета як вогник в очах.
Вся сила твоя всім духом своїм
Живе хай в тобі як сонце, як грім.
Згоріли мости — вже не звернути,
Не підеш назад, бо треба дійти.
То йди до кінця, спробуй забути,
Тих, хто не хотів тобі помогти.
Мирослав Манюк
13.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2025
автор: Мирослав Манюк