Згоден я з написаним але:
не усе так просто й однозначно....
ШІ - нам допомогу надає -
може бути злом він необачно...
Рішення приймають живі люди:
чим ШІ буде, у руках та голові.
Хоч знання збирає відусюди -
інтелект розумним робим ми.
Вірш є відповіддю ось на ці цікаві роздуми:
"Не люблю я штучний інтелект…
Не люблю я штучний інтелект.
Щось у ньому трохи дивне є.
Дуже ненадійний цей суб"єкт.
Що, як раптом він мене уб"є?
Знають всі, що на планеті цій
Все життя крихке спокон віків.
У людей одна суспільна ціль:
Виживати серед хижаків.
Нам Творець, Господь чи Абсолют,
Дав для порятунку інтелект.
Та, на жаль, чомусь обмежив люд:
Не доповнив мудрістю комплект.
Натворили вже багато ми
Дивовижних, чарівних чудес,
Стали гонористими людьми
І задерли носа до небес.
Нищимо усе живе навкруг
(І самі себе у війнах теж).
Хто сказав, що штучний розум - друг?
Без душі машина ця, еге ж?
Обрахунки робить ШІ складні,
Творить на планеті купу див.
Та не спиться уночі мені:
Що, як людство він в оману ввів?
Уявіть картинку цю, лишень,
З острахом, з огидою в душі:
Купою піддослідних мишей
Стало людство. Ох, негідник ШІ !"
ID: 1032996
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.02.2025 18:47:45
© дата внесення змiн: 12.02.2025 19:26:11
автор: Leskiv
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2025
автор: Great Shadow Koala Wild Grizli (GS K.W.G.)