Зрадила мати мене
Ще, як була я дитиною.
Стало життя це, земне,
Ніченькою горобиною.
Я постаріла, однак
Рана моя не загоїться.
Душу з"їдає, мов рак,
Гнів. Серце не заспокоїться.
Біль від образи, печаль
Сон проганяють щовечора.
Згадую матір. На жаль,
Нею на біди приречена.
Дивне життя у дівчат:
З хлопцями любо кохатися.
Про байстрюків-дитинчат
Годі в той час клопотатися.
Та непотрібне дитя,
Вчинком рідні заплямоване,
Біль пронесе крізь життя,
Буде ганьбою тавроване.
PS.Прошу читача не ототожнювати авторку з літературною героїнею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2025
автор: Leskiv