"Терпи, терпи. Терпець тебе шліфує".
А як "загнешся" від напруги - то й нехай.
Ти, головне, не клич на поміч всує
І кріпко на життя не нарікай.
"Що не вбиває - робить те сильнішим", -
Ти що, вчорашній? І крилатих фраз не чув?
Та подивись, он іншим стократ гірше!
А ти можливість маєш їсти досхочу,
Та й не серветками і купіль заміняєш,
І твоя постіль – геть не каремат.
Ану будь вдячним за усе-усе, що маєш!
Бо якщо ні – то все, ганьба-тюрма!
***
«Що не вбиває»… У дві тищі восьмий рік
Ти повернись, порадник недолугий.
Там дядько-клоун в трилері прорік,
Що всі надміру зроблені потуги
Тебе більш дивним роблять врешті-решт.
Але «більш дивний» - не дорівнює «сильніший».
Як почуття свої посадиш під арешт, -
У психлікарні знайдеш свою «нішу».
Терпіти треба. Інколи – й за край.
Та все на світі має свою міру.
Що надто понад міру – відпускай.
А міру ту хай визначає віра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Алекс Юстасум