Додолу падає з бурульки
Краплина, сонцем осіЯнна.
Ловлю її у теплі руки
Тому в долонях мокра пляма.
А впала б, зазвеніла б лунко
Торкнувши льодяну стежину,
Що синє відбиває небо.
Спішать за нею неупинно,
Відчувши у землі потребу,
Веселі сонячні зернини:
Чи краплі, чи дарунки Феба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Горова Л.