ну поплач

моя-моя...  ніжна-ніжна...
бачу  я  крізь  ночі  сніжні
як  сльоза  твоя  безкрая
все  шукає  свого  раю..
і  не  знаю...
я  не  знаю...
чи  то  часом  так  буває,
що  тобі  щось  промовляю,
сушу  сльози,  обіймаю...
щось  не  то,  «не  помагає»!
ну  поплач...
усі  ми  грішні...
і  забути  все  торішнє
допоможе  січень  сніжно...
а  що  я?  
а  я  лиш  

н  і  ж  н  о...
.
.
.
(21.01.2022,  Львів)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Olivia Home