Заводиш ти знову..
для чого мене?
Знову і знову,
чому ж так приємно?
Хтось знов ревнує,
Повірте - даремно.
В мені є, щось є,
щось таке...
Але то не те.
Я кажу собі сам:
-Не дивися назад.
Але то також даремно,
оргазм ж.
Що було - то моє.
І мені з ним приємно.
Ти вмикаєш мене,
Торкаєш напевно..
Знову заводиш ..
Рухом повільним,
Ти знаєш як змусити...
Щоб цим .. володіти..
О, боже..
коли ж перестану тебе я.. хотіти.
Знов рухаєш тілом,
Я у тій ж позі...
Я більше не можу,
не можу я, біль..
я..
Він проникає..
Переповняє...
Судоми зводять...
І я вже - не я.
***
Подаруй задоволення моєму тілу.
Не намагаюсь спокусити тебе,
Тіло для того, щоб робили приємно.
Ееема, ей єйй!
Він за мить вже без ума.
Прийде, знайде,
візьме, візьме..
візьме мене,
Еее, ей, еее ей.
Мене, мене.
Я танцюю в екстазі
всі хочуть...
у танці розтануть,
не зможуть водночас бути,
бути зі мною.
Тому вони підходять і просто танцюють,
Танцюють поряд, поряд зі мною.
Пливуть..
Вони там вже..
Я ж тут.
Подаруй задоволення своєму тілу.
Не намагайся спокусити мене,
Рухайся зі мною, притулись до мене.
Еее, ей, ей еее.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: oreol