Кришиться ніч на тонкі промінці…

Кришиться  ніч  на  тонкі  промінці  
ранку,  що  водить  туман  по  ріці,  
ранку,  що  вітром  наш  сон  прожене.
-  Вітре-молодчику!  
Сонце  ясне
не  заступи  чорним  димом-шатром,
свіжістю  дихай,  теплом.

Хочеш,  я  імені,  
мрії  зречусь,
стану  подібною  росам,  
комусь,
хто  із  тобою  кружляє  в  танку.
Вітре!  
Дай  милому  силу  таку,  
щоб  не  спіткнувся  на  стежці  біди.  
Ангелом  віри  прийди.

Хвилям  безкрайніх  моїх  почуттів
не  уміститися  в  просторах  слів.
Їм  не  спинитися  й  попри  наказ.
Вітре-соколику!  
Знаєш  про  нас
до  потаємних  у  серці  глибин.
Стань  вітром  добрих  новин.

Аудіозапис  вірша:
https://www.youtube.com/watch?v=OHoyg1eL13k
Ілюстрація  до  вірша  -  робота  ШІ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Наталія Погребняк