Поезіє, любов моя,
Коли тебе пишу,
На світі є лиш ти і я.
Тобою я дишу,
Немов повітрям, в тую мить,
Ти – сенс мого життя,
Яке палким вогнем горить
В мені крізь почуття
Й думки. Не уявляю я,
Як міг без тебе жить
До того, як в моє життя
Ввійшла ти. Кожну мить
Відтоді всі мої думки
Про тебе лиш одну.
Тебе читаю залюбки
Й пишу. Чутку струну
Душі моєї в тую мить
Торкнула ти мені,
І дзвінко зазвучали вмить
В ній вірші, мов пісні.
І на папір, мов з джерела,
Полилися слова,
Які в думках вже не могла
Тримати голова.
Розлилися мої думки,
А також почуття
В стрункі, римовані рядки
Про світ і про життя,
Яке мені, як всім, дано
Прожити, хай навік
І скі́нчиться колись воно.
Та доти я повік
Тебе не кину, мов дитя
Безсовісні батьки.
З тобою буду все життя
Я жити залюбки.
Євген Ковальчук, 09. 03. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Євген Ковальчук