ІНШЕ
Що сталося? В мені мовчать вірші.
Вже цілий рік писати як, не знаю.
Закрилася в полоні німоти
і на вустах тяжку печатку маю.
Ви скажете - та ось твоя строфа,
чотири в ній рядка, вона готова.
Я не про те... В мені уже стара
ця звичка - ставить слово після слова.
З руки ідуть слова за кроком крок.
Я не про це. Раніш щось інше було -
вершилося подібне на рядок,
та інше щось, а тільки що? - забула.
Хіба те інше відало про страх,
як пустувало голосом сміливо,
саме, як сміх, сміялося в вустах
і плакало, як плач, коли хотіло?
09.06.2022
© Тетяна Даніленко
ДРУГОЕ
Что сделалось? Зачем я не могу,
уж целый год не знаю, не умею
слагать стихи и только немоту
тяжёлую в моих губах имею?
Вы скажете – но вот уже строфа,
четыре строчки в ней, она готова.
Я не о том. Во мне уже стара
привычка ставить слово после слова.
Порядок этот ведает рука.
Я не о том. Как это прежде было?
Когда происходило – не строка –
другое что-то. Только что? - забыла.
Да, то, другое, разве знало страх,
когда шалило голосом так смело,
само, как смех, смеялось на устах
и плакало, как плач, если хотело?
1966
Белла Ахмадулина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Тетяна Даніленко