Я встану не зранку, а вже за пів ночі,
З подякою гляну в твої рідні очі.
Я зараз поїду, то буде, не день і не два і не три,
Туди де стріляють гармати і дують смертельні вітри.
Можливо вернусь - то нікому не взнати,
Тож дуже важливе я хочу сказати,
Всього лиш це слово: "Прости!",
Прости за те, що наче снилось,
Що мало дуже нам лишилось.
Прости за холод і за спеку,
За те, що я бував далеко.,
Прости, за все, за те що було,
Що десь сплило, чи то минуло.
За те що не завжди беріг,
За те, що все робив, як міг.
Амінь.
Лютий 2025 р.
Лампертхайм, Німеччина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Небайдужий