Ще одна ніч під зірками
Вони з пластику
Вони вибухають перед ранком
Вони не справжні
І гаснуть тихо скавулячи над світанком
Пластикові зірки
За них варто померти
Немає нікого крім них
А вони вже давно забули
Що значить любити прощати
Наче ніколи й не жили
Наче придумали своє життя
І забулися у цій грі
Пластикові зірки вибухають
Наче їх начинили тротилом
Розчарувань і злості
Вони не світять а якщо світять то не сильно
А я вміла все по справжньому
Танцювати й співати
Кохати й світити …
Чекати…Але зірки пластикові
Доступні й яскраві
Наче іграшки з магазину Барбі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Христя Боженова