Дуже хотів велосипед кіт Рудик мати,
Щоби могти на ньому у дворі ганяти,
Щоби поїхати до лісу чи парку,
Коли не ллє з небес і є не дуже парко.
Велосипед купила киця-мама сину.
Сказала:
- Будь лиш обережним з ним, дитино!
Правила вивчи – руху велосипедистів.
По спецдоріжці їдь, в дозволеному місці.
- Гаразд, - матусі мовив син, почав кататись.
Хоч часом падав, та мети не мав здаватись.
Вміння здобув, був наполегливим, старанним.
Велосипед навчивсь водити філігранно.
Якось матуся захворіла, з сил упала.
Син засмутися, неня піцу готувала
Йому щодня із м’ясом, сиром. Цим живився!
Сиру ж нема у холодильнику, скінчився.
Але недовго сумував, дав мамі ліки,
Витягнув гріш, що дала бабця йому – Ніка,
Як святкували день вродин його в родині.
Вирішив сир за них купити в магазині.
Щоб виглядати старшим, Рудь до ванни рушив
І, глядячи в люстерко, вуса вивів тушшю.
- Тепер дорослим, - мовив він, - я виглядаю.
Побачать друзі чи сусіди, не впізнають.
До супермаркету на ровері поїхав.
Як сир придбав, ввійшла до серця його втіха,
Почав співати, слати небові привіти.
За решту мамі купив соняшники-квіти.
Коли приніс покупки в дім, матуся встала,
Пустила слізку і синка свого обняла.
Відчула силу, стала піцу готувати.
Ґав не лапав Рудь, мамі став помагати.
Коли спеклася піца, то обоє їли.
«Смачна!» - казали, усміхалися, раділи.
Ненечка зачіску взялась робити – леді,
А син пішов кататись на велосипеді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)