Осінь догорає.
Серце відчуває —
Ні до чого слово,
Чи порожній звук.
Милий подорожній,
На душі тривожно —
Радощів немає,
Та немає й мук.
Без пояснень! Досить!
Душу болем росить.
Спокій дай розмовам,
Таїни не руш.
Таїну любові,
Що лежить в основі,
Меле десь крилатий —
Млин на "Мулен Руж".
Ліхтарі червоні
Стоять напівсонні,
Закохані пари
Пари, та не ми.
Радощів стежками —
Піде інша з вами...
Віє холодами.
Ближче до зими.
© Тетяна Купрій, 2024
Зображення з мережі "Інтернет"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2025
автор: Тетяна Купрій - Кримчук