*****
Посію в серці я своїм
Прекрасні почуття.
Дозволю бути в нім лиш їм
Впродовж всього життя,
А темні прожену всі вмить
Із нього я навік,
Щоб з ними гірко не тужить
Лише увесь свій вік.
Їх прожену я в небуття,
Щоб їх ніхто не мав
І протягом свого життя
Ні миті не страждав.
Мов квіти, в серденьку лишень
Прекрасні почуття
Ростимуть і вночі, і вдень,
Щасливеє життя
Будуючи, неначе дім,
На світі цім земнім
В житті моєму молодім,
Щоб я щомить на нім
Жив, світлим щастям повен вщерть,
Цілком, аж через край,
Допоки на настане смерть,
Життю поклавши край;
І ним ділився із людьми,
Щоб злі часи пройшли,
Щоб всі на цьому світі ми
Щасливими були.
Для цього нам життя й дано,
Хай навіть і умить
Навік закінчиться воно,
Коли настане мить,
Яку не вдасться відвернуть
Повік нікому з нас
Так само, як життя вернуть
Нам через певний час.
Євген Ковальчук, 08. 03. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2025
автор: Євген Ковальчук