[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VaARIN2ubJE[/youtube]
Зимі не довго панувати:
Лишився крок, а, може, два.
Не може довго існувати,
На зміну їй прийде весна.
І потечуть струмки із снігу,
Земля прокинеться від сну.
Зими не лишиться і сліду,
І все гучніше серця стук.
Весна загляне у люстерко:
Чи гарний вигляд вона має?
Заб"ється сильно чиєсь серце,
Коли у ній кохану свою взнає.
Розправить пишні коси в квітах,
Ще раз погляне на свій стан.
Красуней бути - треба вміти.
Вона це вміє, є талант.
Весна іде - птахи за нею,
Радіє ніби увесь світ.
Краса співзвучна із душею,
Обох їх люблять за цей збіг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2025
автор: Н-А-Д-І-Я