«Дихання миті…»

***

Пробите  серце  --  то  не  палець,

Який  кровить..,

Пробите  серце  --  то  є  Всесвіт,

Який  болить

І..,  ще  до  того,  сльозами

Жалю  --

Спадає  тінь,

Якою  прагнеш,  в  своїм  --  сьогодення,

Пізнати  сутність  змін..,

А  десь  далеко  --  в  небозводі,

Зірки  спадають

Долі

І  я  не  знаю  і..,  ти  в,  тій,

Їхній  неволі,  

Смутком

Якою  тихо

Світ  порушив  свого

Основи,

Якщо  прийшли  --  у  Чорні  Діри,

Нові  завори,

Якими  душі  --  у  змаганнях,

Сьогодні

В  ситі,..

Прагнуть  одного,  лиш  --

З  неволі,

Пробитим  серцем,

Дихання  нове  --

Дихання  Правди  миті...
________________________________________
08.02.2025;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2025
автор: MAX-SABAREN