* * *
Проходить небо враз крізь ліс думок.
Душі таємна сутінь сонця жде.
А серця дзвін то кличе, то замовк.
Чим тіла древній глек наповнить день?
Ховаємся, мов діти, від гріхів.
Гіркі слова вростають міцно в нас.
Щось відболить, загасне поготів,
Бо вірим, що усе лікує час…
06.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2025
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР