Діброва немовби спала,
Та падав принишкло сніжок,
Враз пурхнула сіра пташка,
Тож, мабуть, шукала гніздо?
Якась незвичайність, правда,
У тиші між голих дерев,
Під снігом ще листя запах,
А схоже ось-ось і нове.
Невміло молюся Богу,
Натомість усе від душі,
Весну би побачить знову,
Ту мить, як летять журавлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2025
автор: liza Bird