Як де́сь собі коли́сь ходи́в весно́ю,
Весна́ тоді́ ще і́ншою була́,
Захо́плений жіно́чою красо́ю,
Що та весна́ з собо́ю принесла́ ….
І так верті́в своє́ю голово́ю,
Що став для ко́гось спра́вжнім дивако́м,
Та ра́птом весь захо́плений тобо́ю
Не ве́рчусь більше. Став й стою́ стовпо́м …
Душа́ слова́ в ув'я́зненні трима́є,
Не відпуска́є із поло́ну у полі́т,
Вона́ ж ніко́ли й ні за що́ не взна́є,
Який із не́ю цей чудо́вий світ …
Вже поверну́лась, вже не поміча́є,
Її думки́ – найда́льші із орбі́т,
Вона́ ж від те́бе і́ншого чека́є -
Не по́гляду з-пі́д вересне́вих віт …
Ось зва́жився і ви́бухнув слова́ми,
Чи ж наляка́в аж трі́шки ту весну́,
Вона́ сміє́ться по́глядом, вуста́ми,
Ти перейшо́в страшну́ свою́ межу́ …
Яке ж то ди́во тво́риться весно́ю,
Які слова́, рядки́ немо́в пісні́,
Мої світа́нки зачаро́вані тобо́ю,
Мої думки́ - пала́ючі вогні́ …
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2025
автор: Дружня рука