&**&
Один з найкращих дарів
Мого старіння --
Це є одинокість,
Як самотність мого духовного
Я..,
Коли ніхто
І ніщо
Не капає мені на мої
Можливості,
Запрягаючи залежність
Жити і думати,
Суєтою того,
Що є біг на одному місці
Виживання
Суспільства,..
Коли мене грубо використовували,
Як кожного --
Дозволами,
Але...
До мене дійшло,
Зараз --
На старості,
Що я маю право жити
На повні груди смерті,
Від якої нікому не скритися
І ніяк..,
А тому --
Я плювати хочу на всі заборони
Та судження,
Коли стеження та контроль
Ми всі дозволили, разом --
Не розуміючи суть
Банківської карти,
Якою нас нагнули у страх
І...
Немає більше -- від того,
Що вже сьогодні --
Цвинтарна вулиця пізнання,
Якою іду я веселий,
Із тою --
Що знає мене і моє свободи
Ім'я...
____________________________
07.02.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2025
автор: MAX-SABAREN